рус
укр
 

Терміни

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z     0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Програвач DVD

— пристрій для відтворення DVD-дисків. До основних таким пристроїв можна віднести: комп'ютер або ноубук з вмонтованим DVD-приводом; переносні DVD-програвачі з вмонтованим дисплеєм; переносні DVD-програвачі без вмонтованого дисплея; сучасні ігрові консолі з DVD-приводом; стаціонарні DVD-програвачі; різні гібриди стаціонарних програвачів з жорстким диском, VHS-рекордером або CD-програвачем; DVD-рекордери. Стаціонарні програвачі призначені для використання у складі домашнього кінотеатру або безпосередньо з телевізором. Чимало моделей пропонують, окрім DVD, також можливість відтворення MР3, Audio-CD, VCD, SVCD, JPEG, Dvd-Аudio і ряду інших форматів, а також виконання Караоке.

Процесор акустичний

(англ. Sound system processor) — менш поширена назва Звуковий процесор — електронний пристрій або програмний комплекс, призначений для управління багатокомпонентними звукопідсилювальними системами. Застосовується в техніці звукопідсилення, де потрібна велика кількість пристроїв для коректної маршрутизації сигналу, поділу його за частотними смугами та іншої обробки відповідно до застосованих акустичних компонентів складної системи і навколишніх умов. Сучасні акустичні процесори, як правило, мають всі потрібні для цього функції, об'єднані в один, зрозуміло, цифровий пристрій.
Перш за все, акустичні процесори (АП) характеризуються наявністю певної кількості входів і виходів — це співвідношення визначає застосування процесора в конкретних ситуаціях. Існує безліч конфігурацій «входи/виходи» АП: 2/2, 2/4, 2/6, 2/8, 4/8 тощо. Зрозуміло, всі входи АП оснащено аналого-цифровими перетворювачами, а виходи — цифро-аналоговими.
Всі функції АП організовано в блоки обробки. Найважливіший з них — це маршрутизатор (мережевий пристрій, який на підставі інформації про топологію мережі і певних правил, приймає рішення про пересилання пакетів мережевого рівня між різними сегментами мережі), за допомогою якого входи певним чином призначаються користувачем на виходи, створюючи таким чином певну конфігурацію звукової системи. Нижче наведено основні блоки обробки звукових сигналів в АП:
  • Блок регулювання рівнів сигналів (Level) дає змогу настроїти рівень сигналу індивідуально для кожного виходу і виходу.
  • Блок затримки (Delay), що надає можливість установити затримку певної тривалості індивідуально на кожний вхід або вихід у випадках, коли компоненти звукових систем перебувають на різних відстанях щодо слухача, щоб вирівняти звуковий потік за часом.
  • Блок еквалайзерів (EQ), що дає змогу індивідуально налаштувати частотну характеристику сигналів кожного входу і виходу.
  • Блок кросоверів (X-Over) міститься тільки в секції виходів. Він надає можливість виділити в сигналі кожного виходу певну частотну смугу і коректно розподілити сигнал у багатосмугових звукопідсилювальних системах відповідно до параметрів її компонентів (сабвуферів, сателітів тощо).
  • Блок компресора (Comp), що дає змогу обмежити динамічний діапазон сигналів кожного входу і виходу.

  • Прикладами таких процесорів можуть служити моделі ТМ SVEN: SPD-240, SPD-260, SPD-480, PE-200M, SPV-331.

    Пульт ДУ

    (ПДУ, пульт дистанційного управління) — пристрій для управління іншим пристроєм на відстані. ПДУ застосовуються для управління в побуті телевізорами, звуковими програвачами, DVD-програвачами, акустичними системами, підсилювачами тощо. Побутовий ПДУ являє собою невеликий пристрій з кнопками, що живиться від батарейок і посилає команди за допомогою інфрачервоного (ІЧ) випромінювання. Більшість зразків сучасної побутової електроніки містять обмежений набір засобів управління на своєму корпусі і повний набір на пульті ДУ.

    Ревербератор

    — пристрій для досягнення штучним шляхом ефекту реверберації, що застосовується переважно при формуванні програм звукового супроводу радіо- і телепередач і під час звукозапису. На вхід ревербератора подається електричний сигнал, що несе звукову інформацію. Дія ревербератора зводиться до складання цього основного сигналу з послідовністю електричних сигналів спадаючої амплітуди, що несуть ту ж інформацію, але затриманих щодо основного сигналу в часі. Час реверберації визначається вимогами до характеру звучання: зазвичай воно вибирається в межах від 0,8—1,5 сек до 5—8 сек. З виходу ревербератора сигнал надходить на звуковідтворюючий або звукозаписний пристрій. Як правило, ревербератори забезпечують звучання, близьке за якістю до природного. Особливі магнітні ревербератори — так звані амбіофони — застосовують для поліпшення акустичних характеристик приміщень. У залах, де звуки занадто заглушаються, за їх допомогою електроакустичним способом імітують віддзеркалення звуку від стелі та стін і тим самим створюють для слухачів умови сприйняття звуку, близькі до оптимальних. Вмонтовані ревербератори застосовуються в сучасних мікшерних пультах і підсилювачах (див., наприклад, MA-0602D, MD-0602, AM-220).

    Реверберація

    (пізньолат. reverberatio — віддзеркалення, від лат. reverbero — відкидаю) — це процес поступового затухання звукової хвилі в акустичному просторі (закритому приміщенні) після припинення дії джерела звуку, обумовлений повторним віддзеркаленням звукових хвиль. При цьому швидкість розповсюдження звукової хвилі (звуку) залежить від властивостей повітряного середовища (атмосферного тиску, теплоємності, щільності).
    Як відомо, повітряний об'єм приміщення є коливальною системою з великим числом власних частот, кожна з яких має коефіцієнт затухання, залежний, у свою чергу, від поглинання і віддзеркалення звуку від поверхонь стін, вікон та інших предметів. Час, протягом якого в приміщенні зберігається звук після припинення його відтворення, називається часом реверберації. Час реверберації впливає на якісні параметри звуку: тембр інструментів, співочих голосів, звуковисотну інтонацію та динаміку. Так, при недостатній реверберації (дуже маленьке віддзеркалення) звучання стає сухим, збідненим високими частотами, а при надмірній реверберації — нерозбірливим, розпливчатим. Оптимальний час реверберації залежить від характеру звукової хвилі, об'єму приміщення. Чим повільніше темп виконуваної музики, тим вище час реверберації. Якщо часовий інтервал реверберації менше критичного, то віддзеркалення звуків сприймається як гармонійна реверберація, а якщо більше — як відлуння. Оптимальна реверберація і відлуння можуть бути створені штучно, за допомогою акустичного пристрою — ревербератора. При записі мови, співу, музики, а також створенні різних шумових ефектів використання штучної реверберації є складовою частиною загальної обробки аудіосигналу.
    Реверберацію використовують для поліпшення і підкреслення художньої виразності мови, співу, звучання окремих музичних інструментів, наприклад, при записі музичних програм у приміщенні з незадовільною акустикою. В цьому випадку застосування штучної реверберації дає змогу отримати необхідне співвідношення між гучністю і чіткістю звучання, добитися поліпшення якості звучання музичної програми. Аналогічно, реверберація допомагає створити необхідне акустичне забарвлення голосу або інструменту при записі вокаліста або виконуючого соло інструменту, щоб вони не загубилися в звучанні супроводжуючого ансамблю.
    За допомогою реверберації можна створити ефект наближення і віддалення джерела звуку. Для цього поступово змінюють рівень реверберації, створюючи ілюзію зміни акустичного відношення, а, отже, й враження зміни звукового плану. Ефект реверберації також використовують при озвучуванні відеофільму або звуковому оформленні презентації, коли виникає потреба підкреслити акустичну обстановку того чи іншого місця дії. Необхідно також пам'ятати, що на тлі музики, записаної з реверберацією, спостерігається чіткіша розбірливість мови, ніж при накладенні на музику, записану без реверберації. Проте слід уникати надмірного захоплення реверберацією, оскільки це може відобразитися на чіткості звучання.

    Регіональний код

    Система управління відтворенням DVD з розподілом на шість регіонів продажу передбачає установку ідентифікаційного коду регіону як на програвачі, так і на дисках. Це дозволяє відтворювати диски тільки в тих регіонах, для яких вони випущені. За рішенням компанії, що випускає диски, їх відтворення може бути дозволено для декількох регіонів. Для програвачів, що працюють в стандартах PAL/NTSC, і для DVD в стандарті PAL для України і Росії встановлено регіональний код 5.

    Регулювання фази

    плавна або дискретна зміна фази електричного сигналу, що подається на сабвуфер, у межах 0°–180°.

    Резонанс

    (франц. resonance, від лат. resono — звучу у відповідь, відгукуюся) — явище різкого зростання амплітуди вимушених коливань в якій-небудь коливальній системі, що наступає при наближенні частоти періодичної зовнішньої дії до деяких значень, визначуваних властивостями самої системи. У простих випадках резонанс наступає при наближенні частоти зовнішньої дії до однієї з тих частот, з якими відбуваються власні коливання в системі, що виникають в результаті початкового поштовху.

    Ресивер

    пристрій, який одночасно являє собою тюнер для прийому радіопередач в одному або декількох діапазонах, передпідсилювач з регулюваннями і декодерами (для AV-ресиверів), підсилювачі потужності (два для стереомоделей і від п'яти до восьми - для AV-моделей) і блок живлення. TM SVEN пропонує дві моделі аудіовідеоресиверів — HR-970 і HR-980.

    Рівень звукового тиску

    (англ. SPL, Sound Pressure Level) — значення звукового тиску, яке вимірюється за відносною шкалою в дБ і є двадцятикратним десятковим логарифмом відношення ефективного значення звукового тиску акустичної системи до звукового тиску, відповідного порогу чутності людини в тиші на частоті 1 кГц — 20 мкПа. Рівні звукового тиску (для порівняння) від різних джерел: 10 дБ — шепіт; 20 дБ — норма шуму в житлових приміщеннях; 40 дБ — тиха розмова; 50 дБ — розмова середньої гучності; 70 дБ — шум друкарської машинки; 80 дБ — шум працюючого двигуна вантажного автомобіля; 100 дБ — гучний автомобільний сигнал на відстані 5–7 м; 110 дБ — шум працюючого трактора на відстані 1 м; 120 дБ — поріг больового відчуття; 150 дБ — зліт літака; 200 дБ — вибух атомної бомби. Тиск понад 140 дБ може викликати розрив барабанної перетинки, баротравми і навіть смерть.

    Рідинні кристали

    в'язкі анізотропні рідини, які складаються з молекул, що зберігають певний порядок в своєму розташуванні щодо один одного. Анізотропія — залежність фізичних властивостей речовини від напряму. Наприклад, атоми в молекулах можуть розташовуватися уздовж певної осі, і також довгасті молекули орієнтуються в рідинному кристалі, як в твердому — уздовж якогось напряму. Ці напрями в рідинних і твердих кристалах називаються оптичними осями, оскільки з їх існуванням пов'язані чудові властивості цих матеріалів (подвійне променезаломлення, поворот площини поляризації світла та ін.). На відміну від твердих кристалів, де оптичні осі жорстко закріплені, в рідинних кристалах напрям оптичних осей можна легко змінювати за допомогою зовнішнього електричного поля. Для управління оптичними властивостями рідинних кристалів потрібна дуже мала напруга. Насправді шар рідинного кристала має кінцеву товщину (близько 0,01 мм) і відносно жорстку орієнтацію молекул на твердій поверхні, що обмежує шар. Тому дія поля, що його відхиляє, вступає в протиборство із стабілізуючою дією пружних сил. Фактично відхилення оптичної осі в шарі рідинного кристала починається тоді, коли обертальний момент електричних сил стане більший, ніж обертальний момент пружних сил. Існує певний поріг різниці потенціалів (близько 1 В), вище якого буде вже неважко управляти оптичною віссю в різноманітних рідиннокристалічних індикаторах. Це пояснюється тим, що всі молекули рідких кристалів взаємозв'язані й орієнтовані однаково, і досить повернути одну з них, щоб усі молекули змінили свою орієнтацію.

    Сабвуфер

    (англ. subwoofer) — акустична система, що відтворює звуки дуже низьких частот (приблизно від 20 до 350 Гц). Сабвуфер є найпотужнішою акустичною системою в комплекті акустики. Вважається, що його потужність в ідеалі повинна дорівнювати загальній потужності сателітів. Словом woofer в англійській мові називають низькочастотний гучномовець, sub — під. Виходить, що назва subwoofer означає «нижче за низькочастотний динамік».
    Сабвуфери поділяють на активні і пасивні. Активний сабвуфер має вмонтований підсилювач потужності (який дає змогу зняти низькочастотне навантаження з підсилювача) і кросовер, що спрощує узгодження сабвуфера з акустикою і особливостями приміщення. Пасивний сабвуфер не оснащено підсилювачем потужності, тому він підключається послідовно з основними стереоколонками. Основний його недолік полягає в тому, що він додатково «навантажує» вихідні підсилювачі стереоканалів. Це іноді знижує загальну гучність і динамічність звучання аудіосистеми. Крім того, пасивний сабвуфер дуже вимогливий до розміщення в кімнаті, для настройки його потрібно рухати по кімнаті, поки не «знайдеться» хороший бас.
    Асортимент сабвуферів і професійних сабвуферів ТМ SVEN можна подивитися на нашому сайті.

    Самозбудження

    — циклічний процес, який виявляється у вигляді ревучих або шумлячих звуків. Виникає, коли сигнал динаміка потрапляє на мікрофон і повторно посилюється.

    Скролiнг

    (англ. Scrolling – переміщення, проф. прокрутка) — форма представлення інформації, при якій її вміст рухається у вертикальному або горизонтальному напрямі. Також скролінгом називають коліщатко прокрутки миші та саму дію прокрутки вмісту вікна.

    Слух

    — здатність органом слуху сприймати звуки; спеціальна функція слухового апарату, що збуджується звуковими коливаннями навколишнього середовища, наприклад, повітря або води. Одне з біологічних п'яти відчуттів, зване також акустичним сприйняттям. Людина здатна чути звук у межах від 16 Гц до 20 кГц. Ці хвилі мають найважливіше біологічне значення, наприклад, звукові хвилі в діапазоні 300—4000 Гц відповідають людському голосу. Звуки вище 20 000 Гц мають мале практичне значення, оскільки швидко гальмуються; коливання нижче 20 Гц сприймаються завдяки тактильному і вібраторному відчуттю. Діапазон частот, які здатна чути людина, називається слуховим або звуковим діапазоном; вищі частоти називаються ультразвуком, а нижчі — інфразвуком.

    Слуховий (звуковий) діапазон частот

    — це діапазон звукових частот, в якому система слуху людини здатна сприйняти акустичний сигнал. Часто його визначають значеннями занадто утішними для слуху — 20 Гц–20 кГц. Межі чутності звуків дуже різняться в різних людей, залежать від віку і конкретних умов прослуховування. Традиційно прийнято слуховий діапазон ділити на 10 октав: по три на низькі і середні частоти, чотири — на верхні. Під низькими частотами мають на увазі ті, що потрапляють в діапазон 20–160 Гц, під середніми — 160 Гц–1,3 кГц, під високими — 1,3–20 кГц.

    Співвідношення ослаблення сигналу компресора (глибина компресії)

    (англ. термін Ratio — відношення, пропорція) — один з основних параметрів компресорa, який визначає інтенсивність ослаблення сигналу, виражається у форматі «х:1». Наприклад, якщо встановлено співвідношення «2:1», то при перевищенні порогу на 10 дБ компресор ослабляє цей рівень в два рази, тобто на його виході сигнал ослабленo на 5 дБ. Якщо встановлено співвідношення «нескiнченність:1», компресор вже називається лімітером (від англ. limit — обмежувати), оскільки в даному випадку на виході компресора рівень сигналу в будь-якому випадку не перевищує пороговий рівень (Threshold).

    Стабілізатор напруги

    — електричний пристрій, що отримує живлення від зовнішнього джерела живлення, а також вихідну напругу, не залежну від напруги живлення (за умови, що напруга живлення не виходить за допустимі межі). За типом вихідної напруги стабілізатори діляться на стабілізатори постійного струму і змінного струму. Як правило, тип живлення (постійний або змінний струм) такий же, як і вихідна напруга, хоча можливі винятки. Основними типами стабілізаторів змінного струму є електродинамічні сервопривідні (механічні), статичні (електронні, що перемикаються) і компенсаційні (електронні плавні). Моделі випускаються як в однофазному (220/230 В), так і трифазному (380/400 В) виконанні. Приклади стабілізаторів напруги можна подивитися тут.

    Стандарт телевізійного мовлення

    Під стандартом мається на увазі набір технічних характеристик відеосигналу: частота кадрів, частота рядків, частотний діапазон мовлення (МВ, ДМВ), частота піднесучої звуку і частота кольорової піднесучої, а також спосіб кодування кольорової інформації — PAL, SECAM або NTSC.

    Стробоскоп

    (від грец. strobos — кружляння, безладний рух і skopeo — дивлюся) — прилад, що видає яскраві світлові імпульси, які швидко повторюються. Часто використовується в світлових пристроях (наприклад, LT-1000, LT-1500D) на вечірках, дискотеках і рок-концертах.





    А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
    A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z     0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

    Публікації

    01.12.2021
    Огляд TWS навушників SVEN E-335B. Хороший звук за недорого
    Знайомтесь, бездротові навушники SVEN E-335B, які отримали ергономічну форму корпусу, динаміки 14 мм та актуальну версію Bluetooth 5.0. Давайте далі розглянемо дану модель і, звичайно ж, оцінимо якість її звучання.
    30.08.2021
    Огляд ігрової клавіатури Sven KB-G8500 - красиво та доступно
    Sven KB-G8500 - це нова ігрова клавіатура з відносно невисоким цінником. Вона сподобається тим, хто шукає гарний пристрій з яскравим дизайном, кнопками швидкого доступу і не хоче переплачувати.
    01.12.2020
    Так це НОВИЙ ЧЕМПІОН! Краща Колонка блютуз до 10000 рублів? !! Sven PS-750
    Сьогодні ми розпакуємо саму довгоочікувану вами колонку від Sven! Це Sven Ps-750. Приємного перегляду!